„Одинока долина над ним,
Та тїснять ся до неї
Амонїти по сей бік ріки,
По той бік Хананеї.
„А на заходї гори, верхи,
Полонини широкі,
А на північ мале озерце
І знов гори високі.
„Ось тобі й Палестина уся,
Край овець і ячменю,
Від Кадеса до Кармеля всю
Мов затулиш у жменю.
„Нї шляхів тут широких нема,
Нї до моря проходу!
Деж тут жить, розвивать ся, рости
І множить ся народу?“
Та відмовив понуро Мойсей:
„Хто дав з каменя воду,
Той сей край перемінить на рай
Для свойого народу!“
