„Якже пустка смердить! Але ось
Мов по пітьмі свитає…
З тих, що тлумом пішли, подивись,
Якже мало вертає!
„Щось дрібненьке ворушить ся там
Коло мурів Салима:
Новий люд, новий Бог, новий храм,
Нова сила незрима.
„І росте воно, бєть ся в бідї,
І чіпляєть ся ґрунту,
Мов будяк той низький і цїпкий,
Все готовий до бунту.
„Понад голови люду того́
Йдуть всесьвітнії бурі,
Панства, царства встають і падуть
Мов фантоми понурі.
„Він же в своїм куточку хова
Непохитне завзятє,
І ненависть лиш має для всїх
І незмінне проклятє.