Сторінка:Франко І. Boa Constrictor (1907).pdf/116

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

зашкірна кипячка; тисячі ямок покопаних скрізь довкола Борислава давали чим раз скупійше того неапетитного, та корисного плину. Треба було копати глибше.

Перше десятилїтє тої експльоатації, роблене по жидівськи, поспішно, з занедбанєм усяких приписів гіґієни й обережности, коштувало смерти тисячів робітників. Під напором підземних нафтових жерел ями часто валили ся засипаючи робітників; многі гибли в часї наглих вибухів жерела в кипячцї; полїції і власти безпечности не було анї слїду. Жиди стали всевладними панами в Бориславі, задержували в тайнї тисячні свої занедбаня та злочини. Герш вів перед у тім скаженім танци і весь увійшов у спекуляційну горячку. Йому щастило в усьому. Коли деякі його конкуренти вкладали тисячі в ґешефт, і прокопавши їх безуспішно та наробивши ще довгів утїкали з Борислава „без капцїв“, як жартували з них ріпники, то Гершови, який тепер у зносинах із заграничними фірмами самоправно прозвав себе Германом, не тілько на власних частках щастило докопувати ся кипячки на десятім, дванацятім чи пятнацятім сяжнї; він закупував також ями розпочаті його збанкротованими конкурентами і звичайно прокопавши ще кілька сяжнїв глубше таки докопував ся кипячки. За його почином і головно на його акціях повстала велика дестилярня біля Дрогобича, перша в тім родї в Австрії, і здобула для бориславської нафти широкий торговий відбут на всю Европу. Герман Ґольдкремер став ся одною з авторітетних і впливових фірм у нафтовім дїлї; капітали, які він пускав у оборот, робили ся чим раз більші; якимось інстинктом