Сторінка:Франко І. Boa Constrictor (1907).pdf/147

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ся і не відповідав нїчого, або по просту покликав ся на Schurfgesetz, яким таке поступуванє дозволене.

Особливо Іцко Цаншмерц мав здавна завзятє на Германа. Се був високий, рудий чоловік з вісповатим лицем, з рідкою бородою і одним вусом, бо другий на поритій віспою верхнїй лївій губі не ріс і зазначав ся лише тут і там рідкими волосками. То був мовчущий, сердитий чоловік, якийсь невдачник, котрого доля весь вік гонила з кута в кут. Він був з разу арендаром і оженив ся з дуже гарною дївчиною, дочкою иншого арендаря, яка надїяла ся у нього значного маєтку і в якій крови горіла ненаситна жадоба житєвої роскоші. Вона занудивши ся від перших днїв подружя зі своїм понурим та поганим чоловіком намовила його відпродати аренду і перебрати ся до міста та взяти ся до торговлї. Іцко послухав жінки, в якій здужав при її близшім пізнаню пристрасно закохати ся, і вволив її волю. Та ледви осїли в містї, ще Іцко не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт, коли його жінка в змові з одним гарним офіцером обікрала свого мужа зі всїх його грошей і драпнула з ним до Америки. Се була тодї новість у Галичинї і збудила загальну гутірку. Даремні були Іцкові телєґрами та покликана полїційна поміч; офіцер незабаром вернув, але Іцкова жінка, у якої він вимантив усї гроші і яку без нїчого лишив у Гамбурзї, з розпуки скочила в Родан і втопила ся.

Іцко затиснувши зуби боров ся з долею. Замкнув у собі своє горе, зацїпив уста і дбав, бачилось, лише про одно, щоб удержати ся на своїм становищі, не потонути в вирі житя. Та