Цю сторінку схвалено
горбками, посеред піль, поперек лїсів тягне ся повільно їх торкітливий візок, розлягає ся загублений у зелени проникливий Іцків голос. Зміна за зміною, а житє все одно! Околиця за околицею, а край все один, краса все одна, — вічна, ненаглядна, супокійна краса пречудового Підгіря…
