Сторінка:Франко І. Boa Constrictor (1907).pdf/91

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
III.

Мимовільне, важке зітханє злетїло з Германових грудий, коли отсей страшний та остаточно щасливо перебутий епізод раптово, з незвичайною плястикою просунув ся через його душу, мов процесія давно забутих тїний. Він зітхнув і разом з тим схопив ся з місця. Немов якась пружина в його душі, доси натискана важкою рукою, нараз звільнена скочила на своє давнє місце, так само елястично, бадьоро він схопив ся з крісла і зирнув на годинник.

— Девята година, а я сиджу тай марами бавлю ся мов закоханий! — скрикнув він. І задзвонив.

— Покликати менї пана бухгальтера і шихтарів! Обрахунок! Книги принести! — звелїв він коротко слузї, що появив ся на голос дзвінка. А потім пройшов ся кілька разів по покою. Раптом спинена процесія образів з його житєвої драми пускала ще по собі пасма рефлєксий, мов метеор падучи кидає снопи искор по небі.

— Ось що менї доводило ся переживати! — думав він не без гордощів. — Ось по над які безоднї вела моя дорога! Ті, що тепер кланяють ся менї і подивляють мою енерґію