Сторінка:Франко І. Boa Constrictor (1907).pdf/92

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

та вмілість у веденю ґешефтів, не знають моїх початків, початків галицького капіталїста. А може й галицького капіталїзму в загалї. Адже той капіталїзм справдї починав від жебрацької торби та дрібної крадїжки. Тай тепер іще…

Герман згірдно махнув рукою згадуючи про ті тисячні перешкоди, які йому, та й не йому одному, приходить ся поборювати при ступневім розвою от хоч би того одного нафтового промислу. Капіталїст, промисловець, Жид чи не Жид, ще й доси не перестав у Галичинї бути диким звірем, на якого полювати вільно всякому, а особливо урядникови; вдерти з нього, докучити йому, перебити йому інтерес, завалити його податками та драчками, се одинокий рід промислової полїтики, яку вміють вести галицькі власти. Хто рве ся до якого інтересу, починає якесь підприємство, той для них рівний ворогови, розбійникови, що каламутить їх спокій і завдає їм зайвої працї. Се суспільність якихось лежибоків! Се польська, шляхотська школа індолєнциї та погорди до працї.

Герман аж спльовував вовтузячи ся з такими думками. Та ось поприходили його підвладні, позношено рахункові книги, пішли рапорти; тиха перед хвилею кімната заповнила ся голосним та оживленим шваркотом. А з надвору втурували йому окрики ямарів, дзвінки в кошарах, скрип возів, що тягли ся болотною дорогою з тяжким набором, та глухий клекіт великого промислового гнїзда з його кількотисячною робучою людністю. Під сей клекіт живо й якось весело йшов Германови тижневий обрахунок.

Дїла йшли добре. В пятнацятьох ямах черпано „кипячку“ — яка яма давала дві, а