Сторінка:Франко Петро. Битва під Пилявцями. 1923.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

табором, але пани натиснули на Заславського і він рушив уперед та не нападав на козаків усім військом а тільки не боронив лицарям виїздити на герці.

Щоб дати змогу козацьким ватагам спокійно збиратися, уставив Хмельницький табор на схід від річки Пилявки посеред болот. Полки Кривоноса вирядив до Константинова на чати, щоб коли Поляки відступатимуть стрінулися по дорозі з козаками. Поляки були стиснені поміж горами і з одного місця не знали, що робиться у другому. Маленька річка Пилявка перепливала поміж обома військами.

Хмельницький укладав як раз із Виговським лист до турецького султана, коли це козак звістив прибуття до табору полковника Носача з Українцями з Галичини.

»Нумо, пане писарю, на коні!« — Хмельницький із дружиною помчав до табору. Полковники Тиша і Носач утворили два полки. В одному з них запримітив Виговський дві сотні галицьких Гуцулів і звернув на них увагу Хмельницького.

»Братя Галицькі! За віру й одну самостійну Україну підносимо нашу зброю. Очі наших полків глядять на вас, що з малими силами кинулися як льви на Каменецьку кріпость. Докажіть, що не згубили ви там відваги, що є міць у ваших руках. З нами Бог!«.