повезу листа. — Обличча завзятця світило запалом.
— За віру й свободу.
В другому листі звіщав пан воєвода про можливість наступу Кривоноса, та гостро наказував посилати щільно під'їзди на всі боки, та постягати і повідомити всі порозкидані відділи. Коли козак поїхав на замок, закипіла робота. До перших півнів усе було готово, гармати і запас поховані за річкою, а сліди заметені. Коли батюшка вернув до хати, даремно кликав Наталю. Ні другого листа, ні Наталі не було.
— Чи не хоче вона пожертвуватися за мене? — прошепотіли бліді уста батюшки. — Не мине її батьківське прокляття.
Втомлений, знесилений, із серцем, яке трівожно било за любу дочку, стояв батюшка на вколішках перед образом Богородиці і молився. По двох годинах успокоївся значно та міркував, чи не поїхала його дочка до Кривоносенка, щоб привести скорійше підмогу? Вийшов до стайні. Бракувало найкращого коня. Коли виглянув із стайні, щоб вертати в хату почув тихий брязкіт і приглушені голоси:
— Тихо, лотри, а то збудите попа передвчасно. Обсадити всі виходи!
Це були драґони з замку. Зрадник не чекав рана. Отець Трахтемир міг утікати, але це не прийшло йому навіть до голови. Пастир не відбігає свого стада!
Вийшов і гукнув голосно:
— А вам чого тут?
— А піп тут! Нам поки що тебе треба