— Підожду на батька.
— За верству по дорозі на Ланів глибока балка. Кола там зробити засідку і звабити туди хоч частину драґонів, то всеж легче буде замок добути.
— Розумне слово. Нуте, панове молодці, Дамяне і Остапе, зробіть з трьома полками засаду, ми удамо, що втікаємо і напровадимо вам ляхів.
Наталя повела козаків на засідку.
Ще кілька годин штурмували козаки Кривоносенка замок. Молодий отаман сотню за сотнею виводив з бою та посилав до табору, що стояв по дорозі на Паволоч. Пан Лев зміркував скоро, що козаки тратять відвагу і рішився на вилазку. Жовніри сипнули зі всіх гармат і рушниць, отворили ворота, перелазили через стрільниці і густою товпою напала враз на козаків. Цього тільки й ждав Кривоносенко. Заграли сурми до відвороту і козаки повернули до брами місточка. Пан Лев післав у погоню два полки драґонів. Із замкового подвіря наче з пращі вилітала хоругва за хоругвою під проводом старшин і кидалися за утікачами. Вони скоро зникнули за річкою. Дві хоругви користаючи з заколоту кинулися на мертвецьки пяну чернь.
— Раз мати родила! гукали — завзятці. Люто мстилися поляки над своїми крепаками… Шляхта тішилася побідою не довго!
Кривоносенко рушив з табору нові три полки і шляхта знов мусіла ховатися за мури замку. Засада вдалася. Взяті в два огні стаяли оба полки, як віск на сонці. Хоробрий Лев вирвав з погибелі три сотні гусарії і во-