Сторінка:Хиба ревуть воли, јак јасла повні? Роман з народнього житьтьа П. Мирного та І. Білика (1880).pdf/251

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 243 —

— Трусить?… Добре… Трусіть… Шчо ж? иди трусить! — каже Чіпка, підводьачись.

Незабаром дзенькнув засів — у хату увіјшов голова з пјатьма чоловіками соцьких.

— Шукајте… трусіть скрізь! гукаје голова соцьким.

Чіпка підпер спиноју одвірки, стојіть мовчки, дивитьсьа, шчо далі буде. Соцькі кинулись по всіх кутках, загльадали під піч, під піл, лазили на піч, перекидали на долівці солому… ніде нічого!

— Ведіть јого у волость! — порьадкује післьа трусу голова, — та звјажіть, шчо б не втік бува!

— Ні!… цього не буде, шчо б ја давсьа звјазати… За шчо ти мене вјажеш? возвіривсьа на голову Чіпка.

Соцькі з верьовкоју до Чіпки… Запалали в јого очі.

— Геть-те, льуде добрі! крикнув він, рукоју одвівши верьовку… — За шчо ти мене вјазати хочеш, — ја тебе питају?… до голови.

— За те, шчо ти злодьуга, розбишака!… Нічнојі доби заліз у комору до пана, чоловіка прибив…

— Хто бачив?

— Усі кажуть.

— Хто всі?

— Усе село каже, шчо ти з Лушнеју, та Пацьуком, та з Матнеју. Вас тільки чотирі на все село ј је, шчо день-у-день пјете, гульајете, та розбишакујете…

— Шчо пјемо та гульајемо, то так; а шчо ми розбишаки, — брехньа!

— А за шчо ж ви пјете?

— А тобі јаке діло?… Он бач. Добра було повна хата, а тепер одна пустка зосталасьа!…

— Та шчо з тобоју довго балакати? Вјажіть јого! Вјажіть — та ведіть у волость, та в го́род, та в тьурму… там з тобоју побалакајуть…

— Стережітьсьа, льуде добрі, лихојі години! — Чіпка соцьким. — Не слухајте отого старого дурньа… Ја ј так піду, коли треба. Він дума, јак голова, то ј велика цьацьа?!