— Ну, леді! — гукнув чоловік з ясеновим ціпком, зазирнувши в карету й добре таки струсонувши місіс Сандерс, — вилазьте! — Збудивши приятельку, місіс Сандерс разом із нею висіла з карети. Місіс Бардл під руку з Джексом увійшла вже до портику, тягнучи з собою Томі. Дами рушили слідом за нею.
Кімната, куди вони вступили, мала вигляд ще старовинніший, ніж портик. І стільки люду навколо! І всі так цікаво дивляться на них.
— Що це за будинок? — почала вже хвилюватися місіс Бардл.
— Одна з наших контор, — одповів Джексон, пропихуючи її крізь якісь двері й озираючись назад. — Увага, Ісаче!
— Будьте певні! — заспокоїв чоловік з ясеновим ціпком. Важкі двері зачинилися, і вони зійшли вниз короткими сходами.
— Нарешті добулися! Цілі й ув'язнені, місіс Бардл, — задоволено вигукнув Джексон, роздивляючись навкруги.
— Що ви хочете сказати? — спитала місіс Бардл, і серце їй закалатало швидше.
— Це саме, — одказав Джексон, одводячи її трохи на бік. — Не лякайтеся, місіс Бардл. Не було ще людини, делікатнішої за Додсона й людянішої, ніж Фог. То ж їхній службовий обов'язок посадовити вас у в'язницю за несплату гонорару. Але вони не хотіли завдавати вам зайвих хвилювань. Хіба вам неприємно буде згадувати за їхню дбайливість. Це Флітська в'язниця, мадам. На добраніч, місіс Бардл. На добраніч, Томі.
І в той час, як Джексон і чоловік з ясеновим ціпком квапилися відійти, інший чоловік з ключем у руці провадив перелякану жінку до другого поверху. Зненацька місіс Бардл зойкнула, Томі заверещав, місіс Кляпінс прикипіла на місці, місіс Сандерс скрикнула „Уф!“ і не спромоглася більше вимовити ані слова. Вони побачили містера Піквіка, що відбував свою нічну прогулянку, а поруч із ним ішов Сем. Вздрівши місіс Бардл, містер Велер глузливо вклонився їй, а його пан обурено відвернув обличчя.
— Не кепкуйте з неї, — сказав Семові вартовий. Її тільки но привезли сюди.
