Сторінка:Часопис Зоря. 1894. 06.pdf/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 135 —

таня политични̂ й національни̂, хоча може й повстали
первѣстно на засновку соціально-економично̂мъ, высу-
нули ся на першій плянъ картины суспо̂льно-народнои
Звышь трьохъ вѣко̂въ Малорусы були приневолени̂, обо-
роняти батько̂вску вѣру й народно̂сть, та й бороти ся
зъ тыми, котри̂ не то̂лько намагали занапастити мало-
руску народно̂сть, але й обернути въ хлопо̂въ всѣхъ тыхъ,
що́ до ней належали. Не дивно про-те, що въ тако̂мъ
народно̂мъ побутѣ не могло розвинутись національне укра-
иньске купецтво... Все-жь таки Южнорусы въ историч-
но̂мъ житю проявляли накло̂нъ до торговлѣ, — ба, они
вели не то̂лько внутрѣшню, але й зовнѣшню торговлю.
Репрезентантами внутрѣшньои торговлѣ були крамарѣ,
мѣщане, мѣжь-тымъ коли зовнѣшньою торговлею займа-
лись Запорожцѣ, котри̂ весь сво̂й побутъ засновували на
ассоціяціи. Орґанами-жь зовнѣшньои торговлѣ були най-
паче чумаки“.

 „Чумацтво — се одна изъ важнѣйшихъ економич-
ныхъ прикметъ демократичного побуту Украины; чума-
ки — се не окрема каста, котра-бъ ро̂знила ся своими
звычаями й интересами во̂дъ народнои громады. Чумац-
твомъ займали ся въ дого̂дно̂мъ часѣ не только лейстрови̂
козаки, але й сѣчовики, ба й мѣщане. Зъ-годомъ пѣклу-
вали ся чумацтвомъ такожь дро̂бни̂ панки украиньски̂, —
потомки сотнико̂въ, во̂йсковыхъ та бунчуковыхъ товари-
шѣвъ, канцеляристо̂въ и по̂дканцеляристо̂въ; — такожь
они посылали неразъ свои паровицѣ въ дорогу. Условины
давного побуту выкликали орґанизацію чумацтва въ ар-
тѣль, валку, котра засновувалась на идеи ассоціяціѣ“...

 Далѣ каже Рудченко, що типъ чумако̂въ вже вы-
мирає при новыхъ условинахъ економичныхъ, въ добѣ
будовы зелѣзныхъ доро̂гъ. Зъ упадкомъ же чумацтва на
Украинѣ зчезнуть поволи й ти̂ слѣды, по котрыхъ можна
було-бъ угадати, якою була-бъ украиньска торговля, ко-
ли-бъ житєва течѣя Украины не була вздержана чужими
вплывами й звернена въ инши̂ стороны.

 Хоча-жь вывченє чумацтва зъ огляду економичного
є справдѣ потрѣбне, то все-жь, по думцѣ Рудченка, по-
переду годить ся зайнятись исторично-етноґрафичнымъ
дослѣдомъ про чумако̂въ. Тому-жь, що се не такъ легко
написати исторію чумацтва на основѣ давныхъ докумен-
то̂въ, то поки-що треба въ сѣй справѣ хо̂снуватись па-
мятниками народного творчества, се-бъ-то пѣснями чу-
мацкими. Ти̂-жь пѣснѣ годить ся записувати вже й для
того, що типъ чумако̂въ вымирає, и що такожь пѣснѣ
чумацки̂ не довго жити-муть въ устахъ народу.


Zoria.1894.04.87.r.symbol.png [Далї]. Zoria.1894.04.87.r.symbol.png
2. Подорож В. Ржевуського.
[Думка].
Гей, отамане Кирилове,
чи чули лихо такове, / гей отамане Кирило, без батька нам жить не мило.


Од'їгриш на торбанї


3. Відортова пісня.
Не журися мій хазяю: не за взятком я іду, / от так сяду засьпіваю