цимбалах натягали ся по одній для кожного тона, але по часї,
і то від давна вже, начіплювано їх по дві, по три. Стрій їх
первістно був діятонїчний, а далї став хроматичний. Протяг
тону був спершу у три октави, а потім в чотири. Деревля- ними
молоточками або колотушками цимбалїстий бє по всїх стру- нах
бунта, через се forte на цимбалах — дуже різке. Стру- мент
цей незугарний до тонкого виразу гри, уживаєть ся пе- реважно
для супроводу других струментів при танцях: скрип- ки,
баса. Інколи, щоб осягти тихої гри на цимбалах, обтягу- ють
один кінець молотків сукном або повстю.
В Европі і Нїмеччинї цимбали не вживають ся вже від
50-х років. Але й доси вони ще широко вживають ся в Угор- щині
у Мадярів та в Волощинї. В Українї і Галичинї вони
те-ж розповсюджені. По піснях народнїх дуже часто згаду- ють
ся цимбали в сполученню з скрипками; це є найлюби- міща
комбінация струментів, широко звістна „троїста музика“,
котру становлять: скрипка, бас та цимбали, однаково ужива- ють
ся на бесїдах, весїллях, як в Українї, так і в Галичинї,
Покуттї, Коломийщинї, Станїславщинї.
Ой, чия-ж то родина
Кругом дїжи ходила,
З скрипками, з цимбалами,
З молодими боярами? [Чубинський].
Коби скрипки́, цимбали,
То-б і ніжки скакали. [Закревський].
поверх менчоі кобилки, спускаєть ся і припускаєть ся через
вирізи довшої кобилки, а сусїдний бунт з довшої кобилки при- пускаєть
ся навпаки у вирізи менчої кобилки. Такий розполіг
бунтів струн навперемінки зроблено навмисне, щоб зручнїще
було грати, бючи молоточками по верхах бунтів, біля кобилок.
Но 9. Кобилка з вирізами.
Струни до цимбал беруть з тонкого мідяного дрота.
Одним краєм струни зачіплені петельками за залїзні шпе́ники,
а другим краєм накручені на залїзні кілки. Ключем до кілків
струни натягають ся до певної високости.
Цимбали мають 12 бунтів струн, в кожному бунтї по 5
струн, виключаючи крайнього у низу, що́ має 2 або 3 струни.
Струни кожнього бунта, що́ лежать поверх середньої
[малої] кобилки дають інтервал квінти [3⁄2] по обидва боки
кобилки, то-б то одна й та-ж струна підперта кобилкою в та- кій
точцї її довжини, що́ дає від обох половин струни інтер- вал
квінти. Струни-ж, що́ лежать поверх крайньої [довшої ко- билки],
а припущені крізь вирізи менчої, звучать на всьому
протягу незмінно.
Но 8. Селянські самотуж роблені цимбали.
До дому йду, як бджола гуду,
А за мною молодою, сім кіп хлопцїв чередою
В цимбалоньки тнуть, тнуть, тнуть!
На цимбалах грають сидючи; цимбалїстий кладе їх собі
на колїна і молоточками вибива по струнах. Але незалежно
від сього цимбалїстий навішує цимбали собі на шию через
довгий ремінь і гра на їх стоячи, навіть ходячи [як от на ве- сїллях].
Це ще підбільшує голос цимбалів.
Молоточки, що ними по струнах бють.
Сучасні цимбали на Вкраїнї уявляють з себе плоску- ватий
ящик тетверти 4-ри з лишкою завдовжки, четверти 1+1⁄2
завширшки, пальцїв 4 завдовжки трапезовидної форми. Цим- бали
нагадують гусли, бо і тутечки в ящик вроблена голосна
дошка, з двома прорізаними голосниками. На поверху голо- сної
дошки прибиті дві ажурні кобилки з вирізами. Поверх
вирізів протягнений дріт. Одна кобилка менча [st], [у 5 ви- різів]
лежить уміщена в поперек голосної дошки, між обома
голосниками; друга кобилка [Б], довша [у 6 вирізів], лежить
паралєльно правому́ бокови цимбал коло кілків. Струни на- тягнені
лежать не в одній площині: один бунт, що́ лежить
Всїх тонів на цимбалах 18: 12 тонів від 6-ти бунтів,
що́ лежать поверх короткої кобилки, і 6 тонів від 6-ти бун- тів,
що́ лежать поверх довшої кобилки.
Стрій цимбалів діаятонїчний, лише в строї тому декотрі
тони не сходять ся у звукови з темперованими тонами фор- тепяну,
до якого відповідно тони цимбалів і визначені:
Це є звукоряд, у якому вистроєні цимбали.
Шість тонів з лївого боку від краю, це так звані „кан- ти“
[chanterelles], відповідаючі при́стрункам на кобзі, тор- банї.
На їх вибивають мельодию.
12 тонів між двома кобилками це суть баси.
6 кантів лежать з лівого боку, межи шпе́никами, де стру- ни