Нині трудові маси, що до сучасної революції були лише об'єктом експлоатації, примусу і різного впливу пануючих кол, стали господарями свого життя. Радянська влада, що базує своє державне будівництво на задовольненні культурних, економичних і політичних прав та потреб цих мас пролетаріята, рішуче стала на шлях реформи школи і гаслом освіти піднесла трудовий принціп. Під впливом владних вимог зміненого соціяльного устрою витворена й нова система освіти. У цю систему, яко фундамент її, входить єдина трудова школа.
Трудове виховання не є витвір сучасности, а є тільки конечна вимога нового суспільного життя. Коли ми кинемо оком у давню давнину громадського й державного життя людства, ми знайдемо елементи трудового виховання, що почасти диктувалися умовами існування, а почасти формами суспільства й держави.
Так, наприклад, у старому Єгипті ми знаходимо закон, згідно з яким діти мулярів, ковалів, теслярів, ткачів і т. и, повинні бути мулярами, ковалями, теслями, ткачами, — перехід до иншого цеху заборонявся. Таким чином родина примусово виховувала дітей у праці батьків і надавала цьому вихованню риси ремісничого цеха, до якого належала родина.
Єврейський народ зберіг літературні пам'ятки своєї стародавньої історії, в яких ми бачимо вказівки на те, що трудове виховання дітей вимагалося від батьків; праця вважалася високоцінною властивістю громадського ладу і морально обов'язковою для громади. Батьки відповідали за дітей, вихованих невдало, не відповідно цим вимогам.
Високо культурні Греція й Рим у цьому напрямку нічого не дали, окрім де-яких думок своїх найкращих людей. Праця не клалась в основу виховання. У них був клас рабів, що на своїх плечах виносили весь тягар фізичної праці. Але безумовно однобічне виховання дітей пануючого класу певно негативно відбивалося на загальному стані виховання молодого покоління, бо Ціцерон вбачав захист людини від моральної й розумової розпусти в праці і гадав, що виховання молодого покоління — це поліпшення даних людині природою здібностей. «Воно тим більш потрібне, каже він, що людина — це найдосконаліша з тварин природи, яка володіє найбільшими духовними перевагами, особливо розумом, на розвитку якого і повинен грунтуватися розвиток чеснот через виховання. Що різноманітніші особи й думки людей взагалі, то більш потрібно яко-мога раніш збуджувати в дітях основи добра і приголомшувати основи зла, особливо-ж нахили до задовольнення й втіхи, з чим повинно боротися шляхом звички до праці».
