мої призми рівний здобуткові від помноження площі основи на висоту.
Перш, ніж почати знайомитися з об'ємом циліндра, учні повинні знати, як вимірювати довжину кола та обчислювати площу його. Щоб виміряти довжину кола, придатні круглі речі, відра, тарілка, обруч і т. ін. З них діти дізнаються про довжину кола та його діяметр, а потім вираховують, у скільки разів перша довжина більша за другу. У наслідку мають, припустім 3, 14… Перевіривши багатьма обмірами довжину кола й діяметра, учні встановлюють формулу для обчислення кола, якщо відомий діяметр, і взнають, що довжину діяметра треба помножити на 3, 14. Далі учитель з'ясовує, що визначене відношення довжини кола до довжини діяметра (3, 14…) має особливу назву „пі“, π.
Коли дано довжину кола і треба взнати діяметр, то довжину кола треба поділити на π. Вираховування радіюса, коли відомий діяметр, зовсім не завдає труднощів.
Площу круга вираховують як суму тих площ секторів, що в наслідок поділу круга радіюсами, проведеними від центру до обводу кола, являють собою фігури, подібні до трикутників. Такі трикутники мають за основу маленькі дужки, що подібні на прямий відрізок, а висота їх є радіюс. Площа круга буде рівна π, де р² є довжина радіюса.
Коли учні навчаться вираховувати площу круга, можна познайомити їх з вимірюванням площі циліндра. Циліндр можна розглядати як призму з круглою основою. Об'єм призми їм відомий і тому досить легко з'ясувати, як вимірювати об'єм циліндра.
Ми не зупинялися на вимірюванні піраміди, конуса й кулі, гадаючи, що особливої ваги в житті ці тіла не мають, а обчислення їх об'єму надто тяжке для учнів першого ступеня. Краще цей час віддати на вправи практичного значення, що дадуть учням змогу широко прикладати в житті набуті знання. А якщо ці вимірювання будуть потрібні, то не буде шкоди, коли їх догматично подати учням.
Усна лічба Уміння швидко лічити усно, щоб розв'язувати практичні задачі — річ цінна, корисна й безсумнівна: надто виразно це виявляється в нашому щоденному житті. І ці вправи усної лічби мусять здобути певне місце в шкільних заняттях аритметикою, звичайно, мова тут мовиться не про якусь мозкову гімнастику, а про ті випадки, коли запис на папері різних дій та маніпуляцій над числами не потрібний.
Ми могли зовсім не вилучати в окремий розділ усної лічби, бо вона є притаманна частина загальної аритметики, становлячи на перших кроках навчання єдиний засіб вивчення її.
