щоб збільшити свою вправність та техніку. Діти, що опанували каліграфічне письмо або швидке читання, намагаються яко мога більше писати й більше читати. Прагнення вивчати природу, збирати колекції — зовсім не з інстинкту, виходить, а з доброчинних умов першого вивчення природи, успіху від першої зібраної колекції.
Таємниця впливу гарного педагога — в його знанні дитини та в умілому методичному підході до передавання своїх знаннів. Успіх навчання в такому разі, є переважно в самих учнях, коли педагог не ставить їм на перших кроках науки, непереможних труднощів.
12. Втома підчас роботи в школі зменшує продуктивність праці учнів Проблема втоми в шкільній практиці щільно поєднана з розв'язанням численних педагогічних питань, наприклад: яких добрати форм роботи, як розікласти їх та дозувати відповідно до біологічних особливостей віку дітей та стану організму, що розвивається, як нормувати час шкільної праці, перерви та їхнє гігієнічне ув'язування з усією діяльністю учнів і т. ін.
Експериментальні дані показали, що коли організм працює (які саме форми праці — чи то будуть рухи, чи відсутність їх — сидіння — це байдуже), в організмі витворюються й збираються отруйні речовини. Вони спричиняють суб'єктивні переживання, що звуться втомою. Втома це знак, що його подає організм на те, щоб дана особа замінила свою діяльність на відпочинок.
Коли організм працює ще й далі, то втома більшає і може перейти в цілковите знесилення організму або перевтому його. Це може причинитися до хворобливих явищ.
Та не завжди знак втоми доходить до нашої свідомости, наприклад, інтерес до роботи або потреба закінчити вчасно роботу притишує відчуття втоми. Тим то педагог має відшукувати ті об'єктивні ознаки втоми й вчасно припиняти роботу або вводити в працю інші органи, що до цього не працювали.
Ознаки втоми в людини виявляються різноманітно, але переважно вони послаблюють всі процеси, що зв'язані з увагою та пам'яттю. Наслідком цього навички, здобуті в процесі шкільних вправ, або зникають, або послабляються. Координація рухів розладнується, вони стають не такі зручні, непевні, несталі, неритмічні. Процес викладання думок, як на словах так і на письмі втрачає свою виразність та точність. Учневі ніби ліньки повернути язиком, мова стає шаблонова, що засвоєна переважно поза школою в оточенні.
Надто це позначається на письмовій мові; тут підчас втоми учень часто повторює або пропускає, окремі слова,
