дає суцільне й точне знання про якусь річ. Розкиданости можна запобігти, гадає він, орієнтуючись на головну ідею та внутрішній зв'язок всіх складових частин комплексу.
Г. Гордон (Г. Гордон. Проблема комплексної методи) вважає, що старе навчання повинно змінитися на так поставлене навчання, коли вивчають не науку, як таку, а конкретний життьовий матеріял, розглядаючи його, як комплекс різноманітних з'явищ, а вияснюють цей комплекс різні науки в приступній дитячому розумінню елементарній формі. Ввесь зміст програми школи I ступеня треба розподілити на низку проблем, проробляючи їх протягом шкільного періоду. Беруть, напр., проблему хліборобського знаряддя; на крицевому плузі дитина знайомиться з поняттям підойми, з поняттям криці, з поняттям виробничої праці, з історією плуга від первісної сучкуватої ломаки й мотики; далі йде проблема „хатні тварини“ — тут дитина дістає знання про буйвола й верблюда, тут вона обчислює аритметично удій молока, потрібну кількість і якість, годівлю, знайомиться з ролею гною для ґрунту, дізнається про способи годівлі і експлоатації корови й коня в Швайцарії, Італії, Данії тощо, надобуває елементарного уявлення про анатомічну будову й біологічні ознаки кішки й собаки, кона, вівці й корови, врешті дізнається, що диких тварин приручено не відразу, що корова й кінь первісної людини відрізнялися супроти сучасних своїх нащадків. Так пророблюються проблеми води, зоряного неба, будови людського житла, питання живлення й хвороб, елементарні питання суспільствознавства і т. ін.
А. П. Пінкевич (А. П. Пинкевич. Педагогика) каже, що під комплексом ми розуміємо вивчення в школі будь-яких проблем або тем складних явищ, що мають вагу з погляду мети виховання й освіти. Коли цей план концентрації послідовно переводити, то звичайну програму треба замінити на низку проблем або з'явищ, об'єднаних загальною ідеєю, розкладених у певній системі. Звичайно, ці теми або комплекси не можуть обмежитися рямцями одної дисципліни, але захоплюють всі царини знання. Так, можна до числа комплексів поставити паротяг, і його вивчення призведе нас до найрізноманітніших питань. Коли ми почнемо розглядати, з якого матеріялу його зроблено, то, природно, прийдемо до ознайомлення з деякими даними з металюрґії, заліза, а також із залізними рудами та їхніми родовищами на земній кулі. Потім можна зупинитись на паливі та його походженні. Робота пари в паротягу дає нам можливість вивчити цілий розділ із фізики. Працю паровичника й машиніста нам доведеться також вивчити, а це заводить нас у деякі проблеми тарифної політики, соціяльного страхування, робітничого руху і т. ін. Розповсю-
