Діти наводять приклади, наслідком чого складається завдання:
„Людина харчувалася добре й прожила 75 років; друга, що їла мало й гіршу страву, прожила лише 25 років“. Учні вираховують, хто й у скільки разів прожив більше. На такий зразок складають і розв'язують також інші завдання.
Діти висловлюють та здійснюють думку: намалювати двох чоловіків — одного, що добре харчується, і другого, що харчується зле. До цього провадять бесіду: багаті харчуються ліпше, ніж незаможні. Дальше розмова вчителя з дітьми з'ясовує, що не лише нормальне харчування здоровить людину, а й догляд за своїм тілом, тобто тримання його в чистоті, фізичні вправи, ходіння й бігання на свіжім повітрі тощо. Прочитують відповідне оповідання про спорт або фізичну роботу. Після цього півгодини присвячують на фізкультуру (вільні рухи з акомпаньяментом музики, організовані гри із співами, бігання й т. ін.).
Такі фізкультурні вправи треба провадити й далі щодня.
Бесіда: хто й що приніс на снідання; що взагалі їдять учні. В більшости дітей є хліб, яблука, ковбаса. З'ясовується, що хліб і яблука ростуть, а ковбасу роблять з м'яса тварин. Діти доходять до висновку, що страва може бути рослинна і тваринна. Читають статтю „Базар у місті“ або якесь інше оповідання, де йде розмова про продукти їжі. Записують різні форми рослинної та тваринної страви. Змальовують та роблять аплікації. Вираховують, скільки з'їдає одна сім'я за день, тиждень, місяць і скільки це коштує. Визначають пересічну ціну на хліб у Цент. Роб. кооперативі та на базарі.
Фізкультурні вправи в супроводі музики та співів (ця частина дня дітей провадитиметься щодня, а тому далі згадувати про це не будемо).
Розмова: різна ситність рослинної та тваринної страви, яка страва ситніша. Висновок з розмови: м'ясна страва ситніша, ніж рослинна страва. Якої на вигляд люди вживають страви (сирової, печеної, вареної тощо). Читання статті „Базар у містті“ (далі). З спостережень самих учнів з'ясовується, скільки взагалі купують їхні родини або сусіди хліба;
