Коли в дітей досить набереться знайомих речень, щоб можна було скласти кілька оповідань, то ці оповідання мусять розвивати дії тих самих, знайомих уже з оповідань героїв в зорових формах, що добре знайомі дітям.
Приблизно наприкінці другого місяця роботи учні переходять за допомогою дошки до читання з книжки. Перехід від дошки до книжки, цебто од рукописного до друкованого шрифту, звичайно не завдає великих труднощів [1]). Читання переводиться і тут хутким схоплюванням цілих рядків. Кожен учень має картонну смужку при книзі: пересовуючи її на один рядок або речення, учень читає його і на знак учителя знову закриває, а дозволяється йому тільки глянути на рядок або речення. Діти схоплюють найперше зміст, а потім переказують його усно. Ще раз кажу: американська школа не дозволяє опанувати зміст, повільно читаючи слова. Не дозволяється також дітям одривати свої очі од книжки або дивитись на вчителя, читаючи фразу.
Розвиток нових слів. У першій стадії читання діти вивчають кожне нове слово за допомогою малюнків, речей та спеціяльних бесід, де цього слова вживають частенько, а потім дають його в реченнях. Навіть в середині першого року, коли діти читають досить успішно, не рекомендується дозволяти самим учням читати нові слова, що їх без допомоги вчителя вони не можуть прочитати. Звичайно, в такому разі вчитель читає їх сам, а учень вимовляє слідом за вчителем і тоді читання йде не затримуючись.
Учитель занотовує кілька подібних слів, а наприкінці клясних занять пише їх, як не проаналізоване ціле на дошці, щоб учні вправлялися в читанні цих слів. Він вимовляє кожне слово повільно й виразно, а діти повторюють за ним. Вправа ця кінчається тим, що учні вимовляють слова так швидко, як їм учитель показує. Досвід стверджує, що ці вправи несвідомо витворюють фонетично правильне читання, значно економлячи енергію на заучування нових важких слів.
Зорова аналіза слів. Вправи на швидке читання слів ідуть і в другій половині учбового року. А впродовж останньої частини року вони перетворюються на вправи зорової аналізи слів. Практикуються в цьому таким способом. Наприкінці кожної лекції учитель ставить на дошці шість, сім чи більше слів, що трапились на лекції. Спочатку читають кожне слово, як ціле, а потім учитель навчає їх поділяти на склади.
- ↑ Щоб підготувати дітей до читання друкованого шрифту, американські педагоги проте часом уживають спеціяльних вправ, наприклад, під рукописним шрифтом подають друковані фрази того ж таки змісту, щоб діти порівнювали рукописні й друковані фрази і т. ін.
