Батько, мати, брати, сестри —
Це моя родина.
Коли всі здорові в хаті,
То добра година.
Батько, мати клопочуться,
Щоб нас зодягти:
А вчимося ми охоче,
Щоби розуму дійти.
З наміченої підтеми вилучаємо завдання — праця матері.
Зацікавити дітей дуже легко, досить коротенького запитання: хто це тобі пошив таку торбу (сорочку, штани то що)? й виникає жвава розмова про те, у кого ще є мама, що вона робить де найбільше працює, коли у неї найбільше роботи, коли вона відпочиває тощо. Такою розмовою, спільним обговоренням учитель з'ясовує працю одного з членів трудового осередку. Разом з тим використовує розмову та дитячі відповіді для грамоти. Дітям учитель роздає аркушики (першу працю краще робити на окремих аркушиках, щоб скористатися з них наприкінці триместру для самообліку праці, коли діти рівняють свій перший твір до останньої роботи). На аркушиках пропонує кожному намалювати свою матір. При цьому вчитель зазначає дітям: „то нічого, що ви не умієте добре намалювати обличчя своєї матері — її можна пізнати по чомусь іншому: намалюйте очіпок або хустку таку, як у матері, або спідницю чи плахту таку або чоботи…“ Цікаво зробити перевірку: одібрати в трьох чи в чотирьох їхні малюнки, змішати й нехай котрийсь із учнів пізнає свою матір та скаже, що в неї відмінного?
До дошки вчитель пришпилює вирізаний десь із журналу чищо малюнок матері (або, коли вміє, малює сам). Розглядають. Учитель:
„Це в мене й у вас, діти, маму намальовано, а можна слово маму підписати літерами. Дивіться, я підпишу“.
Підписує друкованими літерами: мама.
„Прочитайте! Підпишіть під своїми малюнками! Прочитайте, що ви написали!“ Потім каже:
„Давайте, діти, запишемо все, що оце говорили про матір, чия мама що робить!“
Дітям така думка припадає дуже до вподоби, їм цікаво, як то можна писати все, коли вони не вчили ще літер? На запитання, що ж робить мама, одержує різні відповіді кожного учня про свою матір: „Мама вдома хату замітає, мама топить піч, варить борщ, кашу, дитину глядить, шиє, миє, молоко та яйця продає й т. ін.“. На дошці вчитель у черзі записує дитячі думки коротенькими реченнями, при чому
4*
