Лай додержував у своїх експериментах такого порядку:
1. писання того, що чує дитина, що сприймає слухом, — дослід над слуховими вражіннями (писання проказаного).
Послідовність цих дослідів така:
а) діти слухають із замкненим ротом, не користуючись з рухів язика. (Проф. Мейман вважає, що цей досвід не досить досконалий, бо й із замкненим ротом можлива внутрішня мова)
б) діти слухають і потім повторюють, а далі пишуть;
в) слухають і разом повторюють голосно, а потім пишуть.
2. Писання того, що бачить дитина, цебто зорові вражіння.
Складалися ці вправи з того, що учні
а) списували слова без участи мовних органів; перед учнями ставили табличку з друкованими словами, що не мали жадного значення: учні дивились на надруковане, а потім писали;
б) дивилися на виставлене, тихо промовлячи друковані слова; при цій вправі учні, дивлячись на слова, вимовляли їх пошепки;
в) дивилися на виставлене, голосно вимовлячи слова і потім писали їх з пам'яті.
3. Читання за літеро-складовою методою. Учням показували табличку із словами і вони читали їх, складаючи по літерах. Табличку приймали й учні писали на пам'ять.
Списування з рукопису. Учні списували з пропису, стиха промовляючи написане. Списування повторювалося стільки разів, як і в попередніх експериментах слухання й глядіння: (слухові й зорові вражіння). Потім пропис забирали й учні писали ці слова на пам'ять.
Лай зробив 100 клясних дослідів з учнями від першої до шостої групи, разом 3000 поодиноких експериментів і 49 клясних дослідів із семінаристами од 16 до 20 років.
Загальний наслідок показує хибність методичних прийомів навчання правопису в такому порядкові:
1. а) Слухання без рухів органів мови . . 3,04
б) Слухання з тихим промовлянням уголос 2,69
в) Слухання з промовлянням уголос 2,25
2. а) Глядіння без рухів органів мови . 1,22
б) Глядіння з тихим промовлянням слів . 1,00
в) Глядіння з голосним промовлянням . 0,95
3. Читання уголос по літерах ... 1,62
4. Списування з промовлянням пошепки . 0,54
