переконані, — то виховання цього почуття повинно починатися з раннього віку, щоб діти потроху звикали й привчались до того, чого вони звичайно бояться. Але привчати дитину без особливої шкоди для її псіхики можна тільки до тих річей, що викликають безпричинний страх, а не до тих, лякатись яких навчив її досвід. В останньому випадкові слід поводитись надто обережно, щоб не збільшити цього почуття і не довести до нервового жаху. Инакше стоїть справа, коли діти виявляють даремний страх до зьявищ і видимих річей. В таких випадках досить ознайомити з річчу або зьявищем, досить вияснити їх причину, і страх розвіється. Звичайно, і тут ми можемо зустріти інстінктовний страх, що лежить в структурі организму, в молекулярній будові нервових волокон, для яких воля і досвід важуть дуже мало, коли не сказати — нічого.
Взагалі почуття страху виховується, коли ми розвиваємо розум дитини, збагачуємо її досвід, допомагаємо їй зрозуміти те, що її оточує, привчаємо панувати над собою, своїми звичками і почуттями. Це ґрунт, що на йому тільки й можна витворити тип сміливий і мужній. Досвід — ото найліпший шлях вирятувати дитину од страху. Про це вже казали ще такі два псіхологи-педагоги, як Лок і Русо. Лок в своїй праці про виховання[1], наводить такий зразок: „Дитина ваша злякалась і біжить, побачивши жабу; нехай инший, хто спіймає жабу, покладе досить далеко од неї. Спершу привчайте її дивитись тільки здалека на жабу; потім — коли дитина ваша вже зможе спокійно робити це, привчайте підходити ближче і ближче і, не хвилюючись, дивитися, як стрибає жаба, потім злегка приторкатись до жаби тоді, як хтось держить її міцно в руках, і таким чином ідіть далі й далі, поки дитина не звикне без страху поводитись з нею, як з метеликом або горобцем“. Русо хоче, щоб дитина привчалась до нових незвичайних річей, до гидких тварин, але привчати слід постійно, поволі, поки дитина сама собою звикне до них. Упевнений у своїй думці, він навіть робить такий гіперболичний висновок: хто кожного дня бачить страшні річі, для того ніякі страхи вже не істнують. Дитина таким чином принату-
- ↑ Локъ. Мысли о воспитаніи, стр. 130.
