конкретних образах. Приймається дитиною тільки те, що приносять вчуття. Цей запас конкретних образів їй безупинно подає околишній світ через органи почуття. Нерви доносять чуттьові роздратування до мозку, і там вони одбиваються рядами відповідних фізіологичних рис, що таким чином міцно звязуються з принятими вчуттями. Удержіння образа річі, а також пригадування її при тих чи инших чуттьових зворушіннях і буде — уявою („представленіемъ“), або першою ідеєю, яку викликано до життя чуттьовим прийманням.
Прийманням у псіхології вважається усвідомління певних матеріяльних обьєктів, які підлягають нашим почуттям. Приймання не звичайний акт. Його сполучено з діяльністю фізіологичних процесів: не досить приняти вчуття, треба ще його вдержати й асоціювати. Асоціативний апарат, через який проходять первістні вчуття, ніби оживляє іх, надає їм потрібної сили й міці, звязує конкретно з иншими й складає комплекси зьєднаних ідей-образів. Завдяки цьому апаратові, приймання набувають надзвичайної зворушливости. Досить буває незначного роздратування певних чуттьових органів, щоб викликати не тільки ті приймання, яких безпосередно сполучено з тим чи иншим вчуттям, але й ті, яких сполучено асоціативним шляхом. Так згуки рідної мови, що фізіологично переплелись з усим нашим життям, викликають цілі комплекси чуттьових прийманнів. Я був свідком, коли згуки рідної мови з такою силою збудили гадки, стільки насунули образів минулого дитинства й юнацтва в однієї особи, так схвилювали її, що довели до знервування. Ця моя знайома жила багато літ між чужими людьми, де зовсім не чула рідної мови.
Період дитинства — це період, коли реальний світ уявляється таким, яким його приймають чуттьові апарати і самому думанню надають відтінку конкретности. Природа завше послідовна (консеквентна) і виявляє в дитині всю свою міць, щоб витворити її справжньою окрасою землі. Дитина не зьявляється на світ з готовими формами думання, з закінченим псіхофізичним апаратом; навпаки, — ввесь період дитинства дитина фізично й духовно формується. І на протязі свого дитячого віку здобуває стільки впливів, скільки не прийме людина за все сливе останнє життя своє. Всю її увагу
