здатна була зробити щось лихе. Страх може підбити людину на тяжке злочинство. А скільки в дійсности поганих вчинків викликає це почуття в дітях, не будемо про те розводитись; їх кожний педагог досить знайде в своїй практиці.
Закінчуючи цю розвідку, робимо такий ґрунтовний висновок: виховання, збудоване на страхові, неправдиве і незвичайно шкодливе для псіхофізичного стану дитини. Під впливом його тіло дитини нервується, почуття дають неправдиві уяви, знищується логичність думки, розвиток розуму прямує в бік найменшого опору і витворюються хисткі моральні переконання, витвитворюється істота безвільна, боязка, шкодлива для людськости. А тому у вихованні слід уникати всього, що побільшує почуття страху, і навпаки — вживати таких засобів які не давали-б ґрунту за-для його, віддаляти все, що збуджує страх. Щастя дитини повинно порушатись цим почуттям, бо немає вищого ідеалу для людськости, як зберегти суцільність природи дитячої, гармонію правди, краси і добра в ній. Щастя дитини — єдине дійсне щастя на землі!
