Перейти до вмісту

Сторінка:Чепіга Я. Проблеми виховання й навчання. Кн. 1 (1913).pdf/123

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

згук чи слово. Але цей останній процес складніший, ніж інстінктовна спроба дитячої розмови, і вимагає особливо сприяючих умовин для свого розвитку. Зрозуміло, що такими умовинами й буде переважно матерня мова.

Навіть тоді, коли дитина ще не говорить, коли, вживаючи багато з'усилля, вона вимовляє тільки окремі згуки, слухання рідної мови допомагає складатись мьязовим (мишечним) рухам так, щоб потім легше було вимовляти цілі слова й речіння. Пристосовування мьязів голосового пристрою виникають далеко раніш, ніж свідома уява самого слова. В цьому запобігливому пристосовуванні мьязів і полягає деяка полегкість у перейманні рідної мови і, навпаки, часом трудність при вивчінні потім чужої мови  Дитина, звичайно дуже нешвидко асоціює ті згуки, або слова й фрази, що почує, з тими річами, діями, у сполучінні з якими вживають їх дорослі. Їй треба для цього великої і довгої праці. І ці здобутки школа повинна шанувати, бо це високе культурне придбання дитини. Школа повинна ширити її знання просто й обережно, а не запаморочувати методами й сістемами поневоління, бо вони чужі дитячій природі й задержують нормальний поступовий зріст духовних сил.

Розвиток мови посувається разом із загальним розвитком дитячого организму, і мова є здобутком свідомих перейманнів і уяв. Опанувати як слід форму мови можна тільки при досить численних уявах, що придбані в дитинстві і сполучені словами з конкретними образами розуміннів. При амнезії (втрата памьяти) перш за все одно за одним втрачаються слова, що виникають з абстрактних перейманнів; останніми зникають з обсягу свідомости річеві слова. Дитина живе тим, що вбірають органи чуття, і тому те, що бачить і чує людина в дитинстві, найглибше западає у свідомість і найдовше зостається з памьяті.

Не легко дістається дитині мова. Коли ми пильно придивимося до того, яким способом дитина навчається розмовляти, коли прослідкуємо її працю над першими перейманнями, то побачимо, якою впертою й тяжкою роботою, яким напружінням фізичних і духовних сил маленькій людині доводиться доходити до зрозуміння мови.

У перейманні рідної мови нам стає в пригоді природній