марно, а складає ту духовну силу, яка, будучи асоційована індівідуально в кожної людини з ії духовними й фізичними придбаннями, завше напоготові перейти в діяльність, коли є за-для того рідні збуджуючі стімули.
Звичка й спадковість („наслѣдственность“). Нервова сістема розвивається залежно од того напрямку, якого ми додержуємо в своїх працюваннях. Нерви, збуджуючи звичні реакції, набірають механичности в своїй працї, і це зменшує трату енергії. Спочатку ми завше утворюємо все з якимсь зусиллям волі. При повторінні зусилля зменшується й доходить до мінімума трат волі, далі переходить межу вольових функцій і обертається в пасивні дії. Така здібність людського организму виясняє нам глибокий звязок душі й тіла, їх єдність.
Утворіння звичних дій в духовній й тілесній сфері цілком відповідає законам складної природи людської. Як би людина не мала здатности здобувати автоматичні, звичні рухи, вона не мала-б і здатности до поступу, до культивування своєї природи. В щоденнім житті звички відограють ролю другої вдачі. Звички заглушають навіть природні та імпульсивні змагання людини.
Природа людини завше намагається додержувати звичних дій. Людина повторюється в своїх діях, копіює минуле, збільшуючи свої звички. Здібність ця додержує в своїм напрямку того шляху, де найменш гальмується її творча діяльність. Тому процес утворіння має нахил додержувати свого роду, родових і національних спадковостей.
Псіхологія визнає, що між духовною й тілесною діяльностями істнує стільки загального, що „механизм думки й чуття“ працює при тих самих умовах, при яких і „механизм органів почуття й рухів“. Цей висновок дає нагоду Карпентерові висловити таку думку: „псіхичний початок асоціації й фізіологичний початок годування просто означає — перше відповідно духу, друге відповідно мозку — загально-відомий факт, що всякий душевний рух, завдяки частому повторінню, має нахил утворюватись легше й легше. Через це людина має нахил і думати, й відчувати, й діяти цілком автоматично, це-б-то, не маючи попереднього наміру й не підраховуючи заздалегідь наслідків, відчувати або діяти певним чином, як що
