Перейти до вмісту

Сторінка:Чепіга Я. Проблеми виховання й навчання. Кн. 1 (1913).pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

псіхології або педології звертають належну увагу на важливі прикмети семьї, що глибоко впливаючи на душу дитини, лишають сліди на її характерові та вдачі.

Вільне початкове виховання дитини в родині, перші образи, приняті нею, міцно залягають у молодім мозку. Поводжіння батьків і людей, серед яких доводиться жити дитині, одбиваються з силою гіпноза і внушають їй дії та вчинки, сильніші, ніж потім всі инші. Така вже природа людини, й її шляхом у вільнім вихованні дитина простує інстинктовно. Отже, коли ми бажаємо знайти дійсні тези досконального виховання, то не повинні одкидати тих сталих родинних і національних рис, що роблять таке виховання справді природнім, правдивим.

Ті чинники, що мають вплив на утворення характера дитини, дуже складні: тут семья, кревні, мова, народ і його громадське життя, товариші, забавки, краєвиди і т. ин. Все це одбивається на псіхичнім складі її, все це надає їй орігінальности та індівідуальної особливости.

Справжнє національне виховання не складається штучно, вигадано, а виникає з потреб организму; не витворюється гіпотетичним шляхом, а досліжуванням фізичних і духовних законів дитячої природи. Виникаючи з людської природи, виховання має своїм корінням народ, націю, й виростає на ріднім національнім, або расовім ґрунті. Для тих націй, що відроджуються, національне виховання, виховання в дусі свого народу, має особливе значіння, бо воно є сливе єдиним ковчегом їх істнування, найбільш допомогає розвиткові їх культурних сил і забезпечує од асіміляції.

Життя молодого покоління пригноблених націй, будучи одірваним од природнього ґрунту свого народа умовами не педагогичного, а тенденційного державного виховання, будучи пересаженим на неплодючий й кволий ґрунт чужої культури, чужої освіти, не може задовольнити найуміркованнійших вимог свідомого громадянства. Здобутки такого примусового прищепління чужої культури й освіти завше негативні, часом до жаху. Неможна навіть підрахувати того, що загинуло через денаціоналізаторські заходи держави, бо нема таких терезів, на яких можна було б виважити, наприклад, все загублене багато-мілійоновим народом за час його двох-