своє „я“ од иншого світу. Вивчаючи світ, дитина змагається здобути спритність у грах, витворює мову, здобуває звички розумово росте й розвивається. І чим ґрунт оточіння рідніш, тим дитячі гри ліпше виявляють духовний і фізичний зріст національних особливостей роду.
Діти, граючись, переймають все, що роблять їнхі батьки. І це їм дуже подобається, бо це найлегше й найзручніш імітувати: воно їм рідне. Через те вони таким грам оддають найбільше часу. Воно й зрозуміло, коли дивитись на гри, як на певний ступінь розумового розвитку. Коли ми переглянемо гри наших українських дітей, то в них ми побачимо все життя дорослих, звичаї їх, побут, поводжіння.
Так само й у всіх народів, бо в цім полягають закони псіхофізичної природи, яким мимохіть підлягає дитина. Потреба до діяльности, сполучена з розумом людським, досягає найбільшої широти й високости у відповіднім оточінні. Сливе ввесь розумовий досвід дитина дістає в грах.
Боротьба за потрібні умови життя надає нахилові до приймання всіх ознак нації. Нація, як рід істоти, рядом попередніх поколіннів постачає новим поколінням готові інстінкти до цієї боротьби. І такі інстінктовні нахили, коли не находять відповідного ґрунту, не атрофуються в людині, а перетворюються часом в шкодливі форми игр, щоб задовольнити спадкову потребу. Через те, тільки той рід істот буде пристосованим до життьових умов, у якого такі расові особливості духовних нахилів буде виховано, буде зміцнено відповідними працюваннями. Ґрунт таких працюваннів-игр дитина знаходить завше в своїй семьї, родині, в своїм народові, в своїм соціальнім житті це-б-то в національнім вихованні. А тому неможна байдуже дивитись на те, чим, як і з ким дитина бавиться. І тут так само потрібне принатурювання до природи дитини, до її національних нахилів.
На склад дитячої псіхики впливає оточіння й соціальний та економичний стан, в якім пробуває нація.[1] Мова, як засоб думання, витворюється під впливом оточіння. Характер нації одбивається на мові остільки, що по мовах
- ↑ Докладніш про вплив оточіння мною говориться в статтях: „Моральне внушіння в справі виховання“ і „Сугестія і педагогія“.
