визнавати користи од праці для дітей. Вся річ у тім, щоб уникнути утілізації, не обернути ручну працю у фах. Досить, коли дитина може виконати завдання так, щоб воно наближалось до орігіналу, але не слід вимагати од неї художнього виконання, бо це як раз буде тією межою за якою ручна праця обертається в утілітарну річ, перестає бути одміною праці взагалі, відпочинком од мізкового напружіння, а обертається в працю з побільшеним нервовим напружінням, шкодливим для загальної освіти дитини. Ручною працею в школі ми не готуємо дітей ремісників; наші завдання: коордінувати мьязові рухи, зробити органи тіла підлеглими волі у виробленні річей з різного матеріалу відповідно тому, якими принято, усвідомлено їх
Що до ручної праці в початковій школі, то ми не можемо пропонувати педагогам заводити таку працю, як ковальство або теслярство по сістемним програмам. Але для освіти потрібно ознайомити дітей з процесом кування та теслярства, з різними виробами із заліза й дерева, із виробленням заліза, з його особливостями, з виростом дерева, з його утілізацією і взагалі із зужиткуванням цих матеріялів в різних цілях. Що-ж до инших праць з різних матеріялів: глини, паперу, бавовни і т. пн., то вони повинні зьєднатись міцно з усією шкільною працею, як особливо користні працювання і як заміна звичайного новим, цікавим, розмаїтим.
Отже вважаємо пекучою потребу ручної праці в школі й семьї, як праці відповідної псіхології дитини й зґрунтованої на фізіологичній потребі организма. Ручна праця прияє загально здоровому розвиткові дитини і поширює нормально її духовні придбання на її власнім досвідові, творчости й самодіяльности.
Ручна праця розвиває дитину фізично, але не ставить своєю метою тільки зміцнення тіла; для останнього можуть стати в пригоді гімнастичні працювання.
В давні та середні віки, коли фізична сила потрібна була для оборони держави, коли сильну й здорову людину ма-
