Перейти до вмісту

Сторінка:Чепіга Я. Проблеми виховання й навчання. Кн. 1 (1913).pdf/79

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

нерозуміння, чого саме вимагають ті і чого потрібують инші; і отже страхом в цім разі виховничим найзручніше примусити дитину зовнішнє скоритись вимогам їхнім і виконувати їх проти волі, проти справжніх почуттів.

Страх дуже потужний мотив. І чого дитина не зможе зробити в нормальному житті, як невідповідного її природі, те, під впливом страху, зробить. Як саме буде те зроблено, то инша річ, але вона робить те, що примушено її зробити страхом. Примус у вихованні дітей піддержується почуттям страху то в меншій мірі, то в більшій. Тому рідко можна бачити в наші часи дитину вільно, без примусу виховану. З перших днів життя сповивачем не дають волі її рухам, а виросте — школа також, як то було ще й за часів Русо, повиває її волю й розум в схоластичні сповивачі вчиття.

Зовнішні вияви в рухах є тільки частиною наших внутрішніх переживаннів, тільки відбитком псіхичного і фізичного стану. Але і того, що виявляється на обличчі, на зовнішніх рухах, для нас досить, щоб констатувати незвичайну потужність страху, який виявляється блідістю, тремтінням, стуканням серця, прискореним диханням і т. п.

Перш за все ми розглянемо раптову блідість, що зьявляється здебільшого навіть од невеликого ляку.

Блідість. Відомо, що червоний колір нашому тілові дають численні капілярні канали з кровью, які густо вкривають наше тіло і надають йому червоного відтінку. Треба тільки злегка врізати кожу і звідтіля поллється червона кров.

Канали крови оточені мьязовими волокнами, які то поширюють канальці і роблять просвіти ширшими, то звужують і зменшують ті просвіти. Од поширення просвітів тіло червоніє, а од звужування просвітів у каналах зьявляється у нас блідість.

Головним двигуном крови по каналах є серце. Мьязами, що поширають і звужують оті просвіти, керують особливі численні волокна, що всюди йдуть поруч з кровоносними каналами. Вони відомі в анатомії під назвою „вазомоторних“ нервів, що працюють по-за нашою активною волею. Найбільше одбиваються наші хвилювання на обличчі: воно то червоніє, то блідне; це залежить, головним чином, від того, що нервові центри посилають найсильніші імпульси до ка-