На старшеньких вже гримають, а то і карають. Тут поруч з просто страхом іде й страх перед карою. Уява дитини яскраво малює те, що її чекає, і вся заздалегідь тремтить.
Спосіб залякування дітей вживається всіма. Всі знають, що дитина перестає плакати, пустувать, замовкає, коли погрозити „дідом Мусієм“ або „бабою ягою“ і т. ин.
Раніш, ніж перейти до впливу страху на духовний бік дитини, зупинемся на впливові його на фізичний стан. При страхові дитина блідніє, тремтить, прискоренно дихає, прискоренно стукає сердце і т. ин.
Блідність найчастіш зустрічається при страхові. Звичайно, страх, коли дитина переживає сильне ми говоримо про сильний збудження душі. Тоді і наше тіло відгукується на нього певними змінами в організмі. Коли це буває при сильних впливах страху, то воно є й при малих. При малих це непомітно для ока, але безумовно наше тіло переживає якісь зміни, які тільки непомітні для нас.
Тремтіння відоме кожному з нас. Переляк часом викликає замість тремтіння корчі. З нашим тілом робиться щось надзвичайне. „А скажіть, від чого? Ото гримнув тільки на дитину“. Гримнув! Для батька це „тільки гримнув“, а для дитини ціла низка больових переживань і мук. Або візьміть заїкування. Дитина рідко одержує це як спадщину, а частіш воно робиться під впливом ріжних подій. Один хлопчик 7—8 років злякався гудка на пароплаві і з того часу став заікуватися. Друга дівчина 6 років, яка після одного бунту робітників на шахтах при цараті злякалася натовпу, теж почала запинатися при вимові.
Це те, що для нас ясне й помітне. Але не завше душевне хвилювання так ясно відбивається з яких-небудь хибах нашого тіла, але проте воно є і безумовно шкодить нашому організмові.
А візьмемо кари на тіло. Мій знайомий ніяк не може забути от вже на протязі сорока років того моменту, коли його голова була між батьківскими колінами, а ремінний пояс його полосував його тіло. „Не можу, — казав він, — забути того жаху, і по цей день як живі стоять перед очима мої переживання. Щось ганебне безмірно тяжке я кожного разу відчуваю, коли пригадаю цей випадок“.
Страх впливає на все тіло. М'язи скорочуються і тіло тремтить як в пропасниці. Серце починає прискоренно стукати, в голові як молотками відбивається і вся його нормальна праця порушується.
Повітря не достає в грудях, і дитина починає прискоренно дихати.
І от від якого-небудь гримання і від якої-небудь погрози твориться з тілом щось незвичайне. А як часто ми користуємся цим способом, як часто ми навмисне лякаємо литину! А потім дивуємся, відкіля у нас діти роздратовані, відкіля вони такі гнилі, слабі, такі невдалі.
Придивіться гарненько до себе, до своїх способів виховання і ви побачите, як жахливо й немилосердно ви калічите свою дитину.
Це ви їх зробили такими. А може скажете, ні. Звичайно, легче обвинувачувати инших, ніж себе, ніж на себе взяти провину за фізичне й духовне здоров'я дитини.
