Перейти до вмісту

Сторінка:Чепіга Я. Розмови про виховання дитини (1924).pdf/42

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Треба тут сказати, що такі типи характеру ясно виявляються вже в старшому віку. Звичайно початок їх в колисці; але перші роки її жвавість на впливи здається природньою для цього віку. І на виховання стриманности не звертають уваги. А потрібно вже в цей вік виховувати затримку уваги на тих або инших почуттях і діях.

Я здибував в своій педагогичній практиці дитину, яка мала треба було вживати надзвичайно роскидану і несталу волю. І діявольске терпіння, щоб витримувати лекції з цією дитиною. Вона не могла задержувати уваги 5 хвилин на одній праці. І от лише упертим і послідовним впливом на її почуття мені нарешті пощастило розвинути в ній волю до того, що ми вільно могли працювати по півгодини і більше.

Звичайно з таким майже повним безвіллям діти здибуються дуже рідко, але вони є і свідчать про те, що багато є дітей з подібною послабленою волею, яку треба в них виховувати.

Одне можна сказати, що перші і другі діти залежать від нормально розвинутих органів почуття, — не кари, погрози, страх виховують їх, а розумний вплив вихователів на їх почуття? В перших ці почуття треба збуджувати, в других — їх затримувати, скупчуюти їх увагу на своїх переживаннях.

Саме-ж головне — стримане, спокійне, терпеливе відношення до виявлень дитини. На ціх виявленнях будувати своє керування їх волею послідовно й уперто. Нервовість, роздратованість, хвилювання враз може знищити ваш вплив на дитину, на її волю.


На цьому я закінчую свої розмови. Далі кожний хай загадається над тим, що є дитина і яким складним й відповідальним є виховання її.

Про великі обов'язки батьків й вихователів перед дитиною занотовано в книзі, що зветься Природою. Вписувала в неї людськість на протязі тисячів, а може міліонів років свого існування. Все життя людського роду занотовано в ній і передано природі дитини.

От в ній живе дикун-людина, майже звірь, що в боротьбі за існування з оточуючими умовами, озброєний лише фізичною силою й камінем та дрючком, він залишив безліч інстинктів. І людина при своєму розвитку й рості їх повторює під час дитинства.

От винаходець і мудрець, що витворює ріжні знаряддя, зброю, машини, що розглядає природу й загадується над тайнами її. І в певному періоді дитинства в людині прокидається ця здібність, віками вихована в ній минулим, і дитина творить, шукає, запитує і задумується над загадками життя.

От людина — суспільна істота. Вона з'єднується в громади будує суспільне й державне життя. Людина-громадянин, занотувала це в книзі природи і вложила в дитину потяг до цього. І вже в ранішньому дитинстві прокидається цей інстинкт, і дитина об'єднується в товариства, прагне зближення з иншими за для ріжноманітих цілей. В ній прокидається, живе і діє соціяльна істота.

А от сучасна доба. Доба великих соціяльних зворушень. Нове життя записує в душі, в мозкові, в нервових путях ди-