Сторінка:Червоний шлях, 1923-01.pdf/124

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

не дає вказівок, що до того, хто з них рухається відносно до абсолютного простору, а хто є в стані супокою.

Оця особливість простого та рівномірного руху, ця можливість пізнати його лише відносно до инших тіл, а не відносно до абсолютного простору, — в науці про рух — механиці дістала назвисько принціпу або закону відносности.

Щоб з'ясувати суть цього принціпу, уявимо собі, що ми є в каюті пароплаву, який побудовано так, що пасажирам не чути роботи машини, не помітно, як штовхає гвинт, та що пароплав рухається просто й легко через цілком гладеньку повернхню океану. Пасажири, що знаходяться у каюті, прокинулись ранком й засперечалися поміж собою про те, чи пароплав став, чи він рухається.

Щоб розвязати свою суперечку, вони звертаються до спостереження найближчих явищ оточення; але маятники їхніх годинників, кулі більярду рухаються тако ж, як і раніш; вага тіл, пружність пружини та всі инші випадки руху, тіл і чинність сил лишились незмінені, — такі ж само, як були тоді, коли пасажири не мали ще сумніву що до свого руху, а також і такими, які були вони, коли пароплав стояв на якорі. Немає жадних вказівок що до розвязання їх суперечки.

Як раз у цей час вони помічають через вікно инший пароплав. Пасажирам легко встановити, що віддалення поміж двома пароплавами змінюється. Але цілком однакову рацію мають і ті, що доводять ніби пароплав їх рухається, а другий стоїть на місці, і ті, що, навпаки, вважають свій пароплав нерухомим, а другий — в рухові, нарешті й ті, що кажуть, ніби обидва пароплави рухаються назустріч один одному.

Тоді один з пасажирів відчиняє вікно каюти, бере аркуш паперу й держить його за вікном. Аркуш паперу виявляє течію повітря, що від носу корабля йде до його керми. Ось, — каже пасажир, — я знайшов спосіб розвязати нашу суперечку. Пароплав рухається, бо повітря, що його оточує, відходить від нього: про це свідчить рух аркушу паперу.

Але инші не погоджуються з ним на тій, цілком уважній, підставі, що ніби рух паперу залежить від вітру, який дме як, раз в напрямку від носу корабля до його керми.

Аби читачеві ясно уявити собі суть справи, не слід забувати, що хоч ми й часто з певністю вирішуєм питання про те, який саме з двох предметів, котрі обопільно змінюють своє віддалення, знаходиться в рухові, — але це має завжди рацію лише відносно до инших предметів, і найчастіше такі міркування відносимо ми до землі, що її несвідомо вважаємо нерухомою.

От же уявіть собі аероплан, який знявся з аеродрому й летить в напрямку зі сходу на захід швидкістю, що є рівною до швидкости руху землі довкола її вісі. Спостерігачі, які сидять на аеродромі, скажуть, що літак рухається надзвичайно швидко. Але коли ви поміркуєте, то скажете, що це не так. До того,