Сторінка:Червоний шлях, 1923-01.pdf/185

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Отже Рур по кількости пролетаріяту, що зосереджувався на території не більше одної нашої губерні, уявляв собою цілу пересічну європейську державу і в кільки разів був більше багаттьох держав-малюків.

А разом маємо, що на протязі 25 років в складі німецького капіталізму відбулося от що:

1. Індустрія дійшла найбільших розмірів в Європі і переважила англійську індустрію.

2. Завершилася капіталізація транспорту і торговлі.

3. Сільське господарство цілком увійшло в капіталістичну експлоатацію і в капіталістичні виробничі стосунки.

І в 1913 році — на передодні війни 1914 року — Німеччина була першою капіталістичною країною в Європі, як по абсолютних розмірах індустрії, так і по інтенсивности капіталістичного поступу. В Німеччині вже продуковалося земляного вупіля та заліза у 2 рази більш, ніж у самій старішій капіталістичній країні — Англії; абсолютні розміри капіталістичного виробу Німеччини вже близько стояли до американських розмірів, хоча в Німеччині населення числилось 64 міл., а в Америці — 98 міл. Мимо того в цей час Німеччина поспіла створити другу в світі по розмірах текстильну індустрію і першу в світі хемичну індустрію не тільки по розмірах, але і по якости. Після Версальскої «угоди» англійці витребовали «секретів» німецької хемичної індустрії. Ті видали, але англійці нічого не можуть з того вдіяти — не мають можливости запровадити такої самої хемичної індустрії, що й зараз існує в Німеччині.

Поглянемо тепер на кілька характерних елементів капіталістичного німецького промислу.

Німецький пролетаріят, що його показано вище, в 1882 році прикладав свою виробничу енергію в 2.227.339 закладах, а в 1907 році, не дивлячись на те, що число пролетаріяту збільшилося у 2 рази, число закладів, де він прикладав енергію, зменшилося до 2.086.368. Така велика концентрація сталася за 25 років. Момент концентрації німецької індустрії ще з більшою силою виступає, коли взяти під увагу т. з. 1) дрібні заклади, що вміщують до 5 робочих, 2) середні, що вміщують до 50 робочих, і 3) великі, що вміщують поверх 50 робочих кожен. В кожній з цих категорій було занято ось таку долю усього німецького пролетаріяту:

В підприємствах 1907 рік 1882 рік
1) Дрібних 30 % 55 %
2) Середніх 25 % 20 %
3) Великих 45 % 25 %
Разом 100 % 100 %