Коли при тому взяти під увагу, що ще більша концентрація сталась якраз на «командних висотах» а також те, що дрібні та середні заклади лише «прислужували» великій індустрії та допомагали їй проникати по всій господарській структурі, то панування великої індустрії в Німеччині буде змальовано в повній і безперечній силі. Ось напр., у 1907 році серед усього числа великих промислових закладів було 945 таких, котрі вміщували до 1000 робочих кожен, і 478 таких, в котрих занято було поверх 1000 робочих в кожному, тоб-то це були вже справжні виробничі колоси.
В 1907 році німецький пролетаріят осередкувався ось в таких ділянках господарювання:
1. Гірнича |
860.903 |
2. Хемична |
172.441 |
3. Машинобудівельна |
1.120.282 |
4. Текстильна |
1.088.280 |
5. Папірова |
230.925 |
6. Керамична |
770.363 |
Лишень в цих ділянках пролетаріяту було більше, ніж у всіх дрібних і середніх закладах разом.
Загальна додаткова вартість, що творилась пролетаріятом в німецькій індустрії, в 1907 році доходила 5 міліярдів марок. Ця додаткова вартість ріжними способами і шляхами вливалась в каси фінансового капіталу і звідти розбігалась по всьому народньому господарству.
Коло цього часу Німеччина зробилася, не тільки першою промисловою державою, але й державою рантьє і нарівні із старими капіталістичними державами почала експортувать капітал закордон для того, щоб здобувати додаткову вартість також із господарчих відносин инших національних господарств.
Таких же великих поспіхів Німеччина дійшла і в ділянці зовнішнього торгу. В 1910 році привіз в Німеччину доходив 9310 міліярдів марок, а вивіз — 7644 міл. марок, тоб-то рівнявся розмірам зовнішнього торгу Англії і в кілька разів був вже більший за розміри зовнішнього торгу б. російської імперії. При тому німецький імпорт складався з всякої сировини, а експорт — з фабрикатів.
Отой небувалий поспішний капіталістрчний розвій Німеччини напередодні війни завершився модерними капіталістичними об'єднаннями — концернами, трестами, сіндикатами. Розуміється, що всі ті концерни завершували командні висоти капіталістичної господарки Німеччини, як і в других краях, тоб-то вугільну, залізну, текстильну, хемичну.
Ми не маємо тут досить місця, щоб дати вичерпуючу характеристику німецьких концернів. Та щоб дати можливість скласти загальну уяву про ті концерни, ми перечислимо тут коротко господарство лише одного німецького концерну, що носить імя «короля гармат» — Круппа. Той концерн має: 1) В Рурі
