12. Право мати оружну армію,
13. Обов'язалась платити колосальну контрибуцію,
14. Згодилась на мілітарні «прогульки» в межах свого господарства.
Франція набула:
1. Ельзас-Лотарингію,
2. Велику контрибуцію,
3. Третину німецької текстильної індустрії,
4. Саарське вугільне поле,
5. Частину океанської флоти,
6. 150.000 вагонів і 5.000 паровозів,
7. Хліборобське знаряддя і робочу худобу,
і фактично:
8. Галицьку нафту,
9. Шлезьку металургію,
10. Значну долю польских промислових закладів,
11. Васала в особі Малої Антанти.
Франція стратила:
1. Смугу родючої землі шириною 25 верст і довжиною сотні верстов.
2. Частину текстільної, металургійної промисловісти.
3. Поверх 2 міл. населення,
4. Лишилась своїх «союзників»,
5. Можливість скористати «добичу».
Англія набула:
Довела противника — Німеччину — до знесиленого господарського стану та до повної покірности не тільки «сумлінно» ділити додаткову вартість, але служити безпосередньо англійському імперіялізмові в міру потреби. Другого конкурента — Францію — примусила «давитися кісткою».
Англія стратила:
До певної міри своє капіталістичне панування, і в господарському і політичному відношенні має перед собою страшного конкурента. Спол. Штати Америки, які «ратуючи» Європу, поспіли за час війни поширити багато своїх індустрій до світового маштабу.
Все це «наочні» результати, і саме ті, як їх оцінюють поняттями капіталістичної господарки та капіталістичних стосунків. Далі слідують ще досі невиявлені результати, а саме те, що господарський центр капіталізму з Європи пересунувся до Америки та те, що в Європі назрівають передумови соціяльної революції.
Після Версальської «угоди» командні висоти перебудовано ось так: Текстильна індустрія. Війна «стимуліровала» цю індустрію, а тому за час війни вона поширилась там, де до того ледви існувала. Цей момент сильно змінив ситуацію текс-
