ністю М. X. Сумцова, накреслити основні лінії його наукових та громадських інтересів і прагнень, з окрема застановитись на працях небіжчика, що до історії української літератури, які зробили його ім'я особливо популярним серед широких кол українського громадянства.
Микола Хведорович Сумцов народився р. 1854 у Петербурзі, середню освіту здобув у 2-ій Харківській гімназії, а вищу в Харківськім університеті на історично-філологичнім факультеті. В університеті він здобув золоту медаль за працю по історії демонології. До речі, оцю працю, що її автор був обробив до друку, не було дозволено цензурою, яко «противну догматам христіянської віри» й вона загинула, за чим М. Хв. не раз потім жалував. Після укінчення університету р. 1876 М. Хв. Сумцов був залишений яко професорський стипендіят і перебував декілька місяців в Німеччині, в Гайдельбергському університеті.
Р. 1878 захищав дисертацію pro venia legendi і був прийнятий приват-доцентом; від того часу аж до самої смерти М. Хв. безперивно працював на університеті викладачем та вченим-професором. Поруч з цією науково-викладовою работою, про що мова буде далі, М. X. Сумцов завжди віддавав багато праці та часу громадській діяльности.
Від початку заснування Історично-Філологичного Товариства він працує в ньому, спочатку яко незмінний секретар (1880–1887), а далі також яко незмінний голова (з 1887 p.). Не перебільшуючи можна сказати, що Товариство держалося на Мих. Хвед. Сумцові. Де який час Мих. Хвед. був головою «Комісії по влаштуванню публічних викладів для жіноцтва». Аби зрозуміти всю вагу цієї комісії, треба згадати, що вона працювала як раз у той час, коли про необхідність вищої жіночої освіти «угорі» йшла суперечка, коли всіляку приватну та особисту ініціятиву в цьому напрямі брано під підозріння яко «неблагонадійну». Проф. А. А. Потебні, напр., який у себе вдома читав лекції де яким слухачкам, було прислано з Петербургу, з Міністерства, як найстрогіше запитання та наказ. А. М. Хв. Сумцову пощастило легалізувати такі «дебати» (що правда, тільки задля історично-філологичного факультету) і перевести їх, зібравши понад двіста слухачок.
При заснуванні Харківської Громадської Книгозбірні (року 1886) проф. Сумцов увійшов в її склад як один з членів-фундаторів та членів Правління. В перші роки існування Бібліотеці бракувало власного помешкання та коштів задля оплати праці співробітників: найближчим працьовникам-добровільцям доводилося надолужувати й усю чорну роботу аж до запису нових книжок та заповнення карток. А. М. Хв. віддав цій роботі 6 років. Р. 1890 він організував на користь книгозбірні низку публічних викладів, що дохід від них було покладено за підвалину основного фонду на збудування власного помешкання книгозбірні. І коли Громадська Книгозбірня, — нині Публічна Книго-
