Сторінка:Червоний шлях, 1923-01.pdf/214

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

збірня імени В. Г. Короленка, набула чудове помешкання, то до певної міри вона завдячує в тім енергії М. Хв. Сумцова.

Було б надто довго перелічувати усі моменти громадсько-культурної діяльности М. Хв. Сумцова. Не перебільшуючи, можна сказати, що за сорок років ні один культурний почин у Харкові не відбувся без діяльної участи Мик. Хвед-ича. — «Товариство Грамотности», «Шкільна», «Музейна» — Мійські комісії — усе оце бачить Мик. Хвед. між своїх найенергичних членів. За останнії роки пригадуємо його участь в Народнім Університеті (1917–1920), що доперва організувався, та в ріжних реформах Вищої школи двох останніх років.

В наші часи бурхливої праці усе ото може здаватись не досить широким та ріжнобічним. Проте не слід забувати, що громадська діяльність М. X. Сумцова припадає на той час, коли самий темп життя був инший, більш повільний, коли задля здійснення якогось заміру, — особливо культурно-просвітнього, — доводилося втрачати силу часу, енергії та праці, аби подолати ріжні перешкоди, що їх не існує, тощо. А. М. Хв. не лише знаходив для всього того час, але й безпереривно та напружено працював задля себе, для науки.

Наукова спадщина М. X. Сумцова по справедливости викликає здивовання. Один список усіх його друкованих праць надрукованний склав би товстеньку книжку 5–6 друкованих аркушів, що містили б до 800 назвиск. Переглядаючи наукову спадщину М. X. Сумцова, мимохіть дивуєшся широкому обсягові його знань, ріжнобічности його інтересів. Протягом, наприкл., одного тільки року (1887) він надрукував 21 статтю на такі теми: «Влияние Жорж-Зонд на Тургенева», «Жаба и лягушка в народной словесности», «Песни о Тровине», «По поводу «графа де-Ризоор» «Сарду», «Э. Лабуле и Ж. Мишле», статті та замітки про «Енеїду» Котляревського, про Безсонова, Бодянського, Гордієнка та инш. Проте, вчитуючись в широку колекцію друкованих праць проф. М. X. Сумцова, ми бачимо, що всі вони складаются в де-кільки повних груп.

Так можна відокремити групу праць небіжчика, що вони присвячені історії російської та західно-європейської літератур. М. X. Сумцов протягом більше як тридцяти років посідав в університеті катедру «російського письменства», і хоч його більше цікавили инші питання, він і тут залишив не мало важливого та цінного. Таке значіння мають поперед усього статті М. Хв. про Пушкіна, що вийшли в 90-х роках у ріжних спеціяльних, та загально-літературних часописах й були зібрані р. 1900 в книжці: «Исследования об А. С. Пушкине». В низці невеличких окремих начерків автор розглядає літературну історію окремих Пушкінських творів, з'ясовує їх історично-літературне значіння дає до них історично-літературний та культурно-історичний коментарій. До цього усе оце є викладено у популярній, а иноді й чепурній формі. Тут, до речі, скажу, що М. Хв. взагалі не