кий, можна сказати, рішучий вплив на О. П. Потебню. «Гімназія ні скільки не сприяла моїй любови до українського писеменства, — пише М. Хв. у своїх спогодах. — Я не чув в гімназії ні одного українського слова, але де інде я ознаймився з Квіткою, Котляревським, з українськими народніми піснями, багацько яких завчив на пам'ять, і все це далеко від селянського життя, не залишаючи Харкова навіть в літі. Оці симпатії та ці знання склали для мене дорогоцінний скарб й спричинилися згодом до напрямку та формування моїх наукових інтересів».
Також надто невеликий вплив на розвиток інтересу до України М. X. Сумцова зробив і університет: там він працював головним чином під проводом А. І. Кірпічнікова, студіюючи історію західно-європейських літератур, був залишений при університеті на цій же катедрі, мав, нарешті, писати магістереську дисертацію про Рабле і тільки після порад О. М. Веселовського та О. Потебні «звернув на ближчі та приступніші шляхи рідної літератури та етнографії».
В галузі етнографії інтереси М. Хв. зосереджуються переважно навколо «культурних переживань». В житті кожного народу є низка звичаїв та переказів, що переходять від покоління до покоління, проте, як здається, стратили всяку рацію. Тільки історичне вивчення їх, порівнання з аналогичними явищами у инших народів може нагадати своїм змістом про цю форму, що вже давно вмерла. Тільки таке виучування може з'ясувати, напр., складний та заплутаний рітуал, повний символики, селянського весілля (з окрема українського), лише таке досліджування з'ясує силу народніх звичаїв, обрядів, повірь та переказів. М. Хв. Сумцов присвятив тому спеціяльну книжку — збірник окремих заміток під загальним назвищем: «Культурные переживання» (Київ 1890), а також значну кількість великих дослідів та дрібніших статтів і заміток. Серед них особливу увагу звертають праці, що з'ясовують українське весілля: «Хлеб в обрядах и песнях» (Харків, 1885); «О свадебних обрядах, преимущественно русских» (Харьків, 1880); «К истории украинских свадебних обычаев» (Киевск. Стар., 1883, № 11); «Религиозно-мифическое значение украинской свадьбы» (Киевск. Стар., 1885, № 3) та инші.
Що до фольклору, то тут інтереси М. Хв. Сумцова зосереджуються головним чином навколо дослідів над мандрівними мотивами та сюжетами. Широка ерудиція та величезна начитаність дозволяють вченому притягати, задля виучування, матеріял з самих ріжних галузів та джерел. Оця риса, що взагалі є властива усім працям М. Хве-ча, надає їм особливої суцільности та ваги, яка не зміниться від того, що його висновки колись стратять своє минуле значіння. З-окрема в обсягу фольклору М. Хв. Сумцова цікавила народня зоологія. — В кінці 80-х років — початку 90-х років вийшла низка статтів — про «Тура в нородной словесности» (Киевск. стар., 1887, № 1), «Ворона в народной
