Сторінка:Червоний шлях, 1923-01.pdf/224

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

згодом поволі її замінюють простіші події. Кому зараз діло до мистецьки збудованих життьових подій, з їх перекрученою катастрофичною псіхологією?

Пролетар має втручитись у цю справу, просто, ясно й загально зрозуміло — така його істота. Він вже почав по ріжних країнах творити свою власну літературу — соціяльна й крайова творчість — що абсолютно конкретна і все ж таки надає дивовижний блиск буденним з'явищам. Ледве чи він вдасться до еквілібристичних кунштюків, вітатиме в повітрю, задовольняючи естетів — ві всякім разі не зробить він цього, якщо зможе виявити свою власну природу. Для цього він надто міцно вкорінився в грунт.

Наука старого світу спромоглася нам до фунту обчислити вагу сонця, але не спромоглася зважити хліба для голодних мас. Його мистецтво могло б виссати з пальця дива всіх світів і росповісти казку в сяйві блискучої рамки, але будні сірі й важкі тяжили над голодними душами. Нехай пролетар не буде здатний, про мене, витворювати нові театральні ефекти, хай тільки дасть висновки своєї власної істоти — почуття солідарности — і будні для багаттьох засяють і заблищать.

Це є врешті найвище мистецтво!