згадані вже картини. Тесленкові писар дає таку характеристику: „Архип Тесленко один из самих ярых пропагандистов и как-то публично на улице, по поводу полученной прокламации, кричал так: „все, что пишут, правда; эти люди стараются за нас, но ми не понимаем, не хотим это сознать“.
Закінчивши „дознание“ ісправник 23 липня одіслав його до помішника начальника Жандарм. Управл. в Лубнях, повідомляючи останнього, що Архип Тесленко „задержан при полицейском управлений“. Із Лубень справа пішла 29 липня в Полтаву до начальника Жандарм. Управління з приміткою, що „срок ареста Архипа Тесленка истекает 30 сего июля“. Невідомо, чи нашого повістяря 30-го ж і випустили, чи срок арешту було продовжено: в справі цього немає. Полтавські жандарми 2 серпня направили всю справу до прокурора Лубенського Окружного Суду, а той вже цю справу припинив, бо вона велася про Ієремію Тесленка, а свідки одноголосно показали, що прокломацію, що з неї й почалася справа, дав Ієремії сам писар. Писаря до суду не тягли, бо прокурор вирішив, що писар взяв її „из числа подброшенных в селе для прочтения ради одного любопытства“. Тому-то 10 серпня прокурор повернув усю справу назад до Полтавського Жандарм. Управління.
Очевидно, після цієї справи Тесленко й попав під догляд поліції, як пише про це його біограф Слюнин-Стодоля. („Вінок на могилу рідному письменнику А. Тесленку , Лохвиця 1919), а попавши, тікав до Київа, де блукав по манастирях, ночліжках, тощо. Через це, мабуть, він тільки 5 грудня 1905 року пише прохання до помішника начальника Жандарм. Управління: „Покорнейше прошу Ваше Високоблагородие воротить мне рукописи и письма, отобранные у меня 21 июля с. г. приставом 1 стана Лохвицкого уезда" (той же архів, звязка № 39, справа № 577).
Через місяць, 5 січня 1906 p., помішник нач. Жанд. Упр. по Лохв. повіту пересилає до пристава 1 етапу Лохв. п. „восемь номеров рукописей и одно письмо“ для Тесленка. При тому дано опис, в якому перечислено ті рукописи. Опись такий: „Опись рукописям, взятым по обыску у Архипа Ефимова Тесленка:
| 1. | Рукопись „Святыя мѣста и святыни въ Россіи и на востокѣ“ соч. Павла Петрушевского |
1 |
| 2. | „Мое поступленіе въ школу“ |
1 |
| 3. | „Хуторянка“ оповидання дядька Степана |
1 |
| 4. | „Маруся“ |
1 |
| 5. | „Ночь на Йвана Купала въ с. Харьковцахъ“ |
1 |
| 6. | „Не стойить жыть“. Драма въ 5 діяхъ |
1 |
| 7. | „Отрывокъ изъ утраченнаго разсказа“, писаннаго въ іюлѣ 1902 г. въ с. Харьковцахъ |
1 |
| 8. | „Нестойить жить“ драма въ 5 діяхъ |
1 |
| 9. | Письмо на имя Архипа Тесленко |
1 |
