Сторінка:Червоний шлях, 1923-01.pdf/253

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Але то їй не вдається. В одному місті робітники великої фабрики викинули з зборів пруського міністра внутрішніх справ, соціялдемократа Северінга, в Бохумі якийсь старий член соціялістичної німецької партії, відповідаючи промовцеві бургфрідена, вимагав утворення робітничих загонів.

Що довше триває окупація Руру, то краще робітники Рурської округи вбачають фальш своїх керовників та з'ясовують собі, що від них вимагає час. В них також знайшла відгук героїчна боротьба французських комуністів, вони обурюються на переслідування кращих своїх товаришів та зачинає в них народжуватися та гордість, що характеризує змучене робітництво, коли треба йому принести жертву в справі цілого класу. І в робітничих кварталах, де ще кілька тижнів тому гукав спів „Deutschland über alles“, тепер чути вигуки „геть наших катів! Хай живе міжнародній робітничий клас! Хай живе світова революція!“

Ессен, на початку
березня 1923 р.