X.
Щербинівка,
24. І. 1923 р.
Зустрів. Цілком несподівано:
У Щербинівці — в третьому розряді.
Заспівало в серцях переливно
Так співзгучно й так радісно.
Щойно прийшла із шахти
(Був мітинґ: чудовий настрій);
Світилося в сірих очах
Перемоги незміряне щастя.
Втома… хворість — минуло, не вернеться!
Переродженою прокинулась в ранці,
Після того, як бачила в Штерівці
Будівлю нової електростанції,
Після того, як в Горлівці довідалася,
Що виконав кущ сто відсотків,
Що працюють любовно й відданно
Грачі у підземній сльоті,
Що все глибше творче напруження
Відроджених, радісних мас.
Ми обидва, обидва одужали,
Як одужує рідний Донбас.
І наші серця зажеврілися
Вогнем його коксових ґонт
Й пісні мої, щасно окрилені —
Шахтарським гудкам в унісон.
