себе єдиною владою, але тільки оголосили, а не могли сами провести цю заяву до кінця. Поруч з владою Рад існувала, як і раніш, дрібно-буржуазна влада, що майже скрізь була в руках меншовиків та есерів. Земства, де переважно були есери російські на сході і українські на заході України, українські кола, громади, спілки, нарешті, уряд УЦР, що складав єдину всеукраїнську організацію дрібно-буржуазної влади, — всі ці екс-державці виносили резолюції і заяви, доки не прийшов момент переоцінки всіх вартостей озброєною рукою.
Той момент надходив по ріжних місцях ріжночасно. Можна, наприклад, згадати Миколаїв, Одесу, Катеринослав і т. д., але в ході подій умови для рішучої, конечної боротьби склалися остаточно лише в початку грудня 17 року.
1½ місяця, від жовтня до грудня, це був час агітаційної, організаційної і пропагандистської діяльности більшовиків, час підготовчої праці за скликання першого з'їзду Рад.
Власне кажучи, перший Всеукраїнський з'їзд Рад відбувся ще до Жовтневої Революції, ще за часи переважної більшости в радах меншовиків та есерів, але той з'їзд пройшов майже непомітно, не мав ніякого значіння в історії українського революційного руху і не залишив по собі ніяких наслідків, ні ідейних, ні навіть організаційних. Тому цілком правильно зробили т. т. з Киіва, коли вони, скликаючи з'їзд рад тепер, назвали його першим Всеукраїнським з'їздом Рад Робочих, Селянських та Салдатських депутатів
На великий жаль, я не маю зараз під рукою жадного часопису тої доби і тому не можу подати документально закликів, що іх було напісано скрізь з пропозицією радам взяти участь на цьому зїзді рад. Можу лише сказати, що на порядку денному стояло питання про владу рад, земельне, питання війни, питання про організацію влади рад на Україні і тим самим питання про відношення до УЦР.
Атмосфера для скликання всеукраїнського з'їзду була дуже сприяючою. Ідея всеукраїнського з'їзду рад і заснування центральної влади рад на Україні зустріла величезне співчуття з боку всього робітництва й широких верств салдатських мас, що вели боротьбу за цю владу з офіцерськими та юнкерськими бандами в часи жовтня.
Це були часи стихійного вступу робочих мас до організації, часи, коли в кожному закутку, де лише були робітники, де сходився хоч маленький, невеличкий гурток робітників, взагалі працюючих, якось стихійно, без всякого навіть впливу партійних угруповань, йшла організація працюючих мас. Це були часи, коли до селах та по містах заходилися коло творчої револю-
