По щасливій, а про те дуже прикрій для мене морській подорожи прибули ми нарештї до пристанї. Скоро лиш я з човна ступив на суху землю, закинув на себе свої невеличкі манатки, і продираючи ся крізь густу юрбу народа війшов до найблизшого, невеличкого дому, де побачив вивіску над дверми. Я зажадав кімнати. Сторож змірив мене одним позирком від ніг до голови і попровадив під дах. Я велїв дати собі сьвіжої води і попросив докладно описати, де маю шукати пана Тому Джона.
— Перед Нордерською брамою, перша вілля по правій руцї, великий, новий дім з червоного і білого мармуру з численними колюмнами.
Добре. Було ще вчасно, я скоренько розвязав свій клунок, вийняв свій сьвіжо перелицьований чорний сурдут, одягнув ся чисто в усе, що мав найлучшого, всу-
