Ця сторінка вичитана
Йди ж, тату, докажи, що ти — стрілець!
Не вірить він і погубить нас хоче, —
Ти — лютому на злість — стріляй і влуч!
(Він іде до липи, йому кладуть на голову яблуко).
Мельхталь (до селян)
Невже ж ми всі попустимо, щоб сталось
Злочинство тут? Навіщо ж присягались?
Штавфахер
Та що ж ти зробиш їм? Ми тут без зброї
А навкруги он — цілий гай списів.
Мельхталь
О, краще б нам тоді було робити!
Гріх буде тим, що радили нам ждати!
Ґеслер (до Телля)
До діла! Ну! Носити дурно зброю —
То небезпечна справа, бо стріла
Вертається, буває, й на стрільця…
Якщо мужик бере собі це право, —
Ображує намісника він тим,
Бо тільки пан носити зброю може!
Вам хочеться стрілу і лук носити, —
Нехай, а я даю вам ось мету!
Телль (натягає лука й накладає стрілу)
Розсуньтесь! Місця!
Штавфахер
Теллю… що ви?.. ні!
Не важтеся! Тремтять вам руки й ноги.
Телль (випускає лука).
Світ міниться в очах мені…
Жінки
Ой, боже!
