Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/113

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
З моїх рук. Підійди ближче, я сказав… Може ти не знаєш, що старий, можна сказати, вже зрікся Карла.
Герман (присуваючись ближче).

Не може бути. Вперше чую.

Франц.

Заспокойся і слухай далі! Іншим разом я розкажу тобі докладніше… Кажу тобі, уже одинадцять місяців, як йому не можна сюди являтись. Але вже старий кається у цьому — у тому, що власне і не він зробив. Та й Едельрайх щодня штурмує його докорами і слізьми. Словом сказати, скоро він шукатиме Карла по всіх світах, а якщо він його знайде, Герман, тоді — добраніч! Тоді ти будеш підсаджувати його в карету, як він поїде з нею до церкви вінчатися.

Герман.

Я задушу його перед олтарем.

112