для своїх п'єс, він все таки розповідав про французьку селянську дівчину Жанну Д'Арк („Дівчина з Орлеана“), і її простоту та мужність протиставить феодальному двору Карла VII з його гнилотою та моральним розкладом.
Фальсифікуючи історію, вихвалюючи фактично реакційне співробітництво швейцарського селянства з рицарством, Шіллер все таки малює велетенську постать селянина Телля, як борця проти феодального свавілля австрійського намісника („Вільгельм Телль“).
Численні балади Шіллера всі самим характером своїм зв'язані з народною творчістю. Хоч інколи Шіллер знайомився не безпосередньо з народною баладою, а з її переробкою, все таки живий зв'язок творчості Шіллера з творчістю німецького народу почувається наявно.
Талановитий син німецької дрібної буржуазії пішов тим шляхом, на який потягли його політичні умови Німеччини XVIII ст. — шляхом ганебного компромісу з пануючим класом, шляхом примирення з Францами Моорами й президентами Вальтерами.
Але все таки в ньому почувається, прохоплюючись навіть в останніх його творах, та сила демократичної буржуазної думки, яка протестом бринить у драмі „Розбійники“.
Вище ми сказали, що драма „Розбійники“ складалась за ті роки життя Шіллера, коли він відчував вплив „штюрмерів“.
