Як? Ви не відповідаєте? Може, ви ще думаєте пробитися силою? Огляньтесь, огляньтесь же навколо! Цього ви не можете думати, це було б по-дитячому… Чи може вам кортить впасти геройською смертю, бо ви бачили, як я радів з цього бою?.. О, не думайте цього, ви не Моор… Ви жалюгідні злодії, мізерне знаряддя моїх широких планів, убога мотузка в руці ката! Злодії не можуть умирати як герої. Життя — це єдине добро злодіїв. Коли воно скінчиться, починається жах… злодії мають право тремтіти перед смертю… Ви чуєте, як грають сурми, ви бачите, як загрозливо виблискують шаблі? Як, ви ще вагаєтесь, чи ви сказились? Чи ви збожеволіли?.. це непростима річ. Я не приймаю від вас своє життя, я соромлюсь вашої жертви.
Чи я збожеволів, чи мені треба тікати, чи хто чув коли щось подібне?
